Націоналісти VS комуністи. Заключний раунд?

Націоналісти VS комуністи. Заключний раунд?

Націоналісти VS комуністи. Заключний раунд?

Маю думку, а точніше впевненість, що воюємо ми не проти нацистів чи фашистів, ми воюємо саме проти комуністів, саме проти нащадків тих голодранців, які влаштовували голодомори в Україні і зосереджено винищували нашу національну ідентичність та самих українців.

Тому вважаю цю фазу війни продовженням, як мінімум війни 1919 року. Агресія московитів так само направлена на знищення ідеологічного ворога: української мови, культури, традицій. До слова, агресія теперішньої фази війни розпочалась не у 2014 році, як вам хотілось би вважати, а значно раніше. Для багатьох початок війни за національну ідентичність виглядав як війна фріків, принаймні так намагались подати це ЗМІ як радянські, так і сучасні.

Після знищення радянського союзу, під вивіскою свободи слова та самовизначення, на гроші ГазПрому та «європейських фондів» неомарксисти разом з анархістами завзято намагались знищити такі поняття як нація та ідентичність. Без принципів і сумнівів навіть дітлахам в школі нав’язували ідеологію гендеру, яка є шляхом у глобалістське майбутнє – без націй з єдиним народом. Без страху розповідали про те, що мова не є ключовою ознакою нації, що земля це товар, а за товар битись не гуманно, ви ж не дикуни, врешті решт – купіть, як що потрібно.

Саме так бачать у кремлі майбутнє: без національностей, бо всі «словьянє», без власності, бо «нє жили багато, нє стоіт і начінать», в решті решт і без гідності, бо з мертвого московита хоч тисяча «прок». Це і є комунізм, за яким так сумують різного роду совкофіли, не ковбаса по «двадвадцять», не горілка по «трьошкє» і не безкоштовна комірка в панельному будинку.

Сірість будення комуніста є відображенням сірості їх ідеології. Ще з часів початку поширення комуністичної ідеології ватажки намагаються ввести поняття соціальної ролі відділеної від фізіологічної статі, згадайте емансипацію, чи не те саме пропонують наразі в форматі гендеру? Пригадайте стиль риторики неомарксистів: ти або такий як ми, визнаєш нашу ідеологію як панівну, або ти ворог всього прогресивного людства, яке крокує у нове майбутнє. Ці лозунги панували на початку минулого сторіччя, і повернулися до нас сьогодні. Нам пропонують майбутнє, яке ігнорує не тільки здоровий глузд, але і фізіологію. Особисто мені цікаво, коли вже сучасні марксисти-комуністи вийдуть на новий рівень ігнорування реальності і будуть від держустанов вимагати ігнорувати фактичний вік людини, а натомість визнавати тільки той вік, в якому особа самовизначається.

Саме комуністи стали джерелом з якого по світу поширились ідеї тоталітаризму, державного терору, нацизм та, врешті решт, фашизм. До слова, навіть самі московити, визнавали цей факт, зокрема нобелівський лауреат Павлов писав що джерелом фашизму став більшовицький переворот: до нього «фашизму не було», і після нього більшовики сіяли «по культурному світові не революцію, а з величезним успіхом фашизм».

Очевидно, що в контексті сучасних подій ні ліберальна, ні будь-яка інша похідна від неї ідеологія не спроможна чинити спротив своїм ідеологічним предтечам – комуністичним агресорам. Маю думку, що для людини, котра більш-менш тверезо здатна оцінити спроможності і ворога, і захисника зрозуміло, що протиставити комуністичній навалі можна лише згуртоване суспільство, а отже задля виживання потрібно віддати перевагу потребам нації, зміцнити історичний і духовний зв'язок між людьми та чітко ідентифікувати колаборантів. І якщо публічно висловлену політичну чи соціальну позицію можна замаскувати під націоналістичні кольори, то саму мову, на якій зроблено ці заяви визначити вкрай просто.

Оскільки мова є не тільки засобом спілкування, а й відображенням соціальних та політичних звичок, то справедливо буде сказати те, що використання мови агресора свідчить, як мінімум про те, що певна особа знаходиться під безпосереднім впливом ворога, а як максимум, що вона належить до сторони агресора. Отже, на мою думку, не варто довіряти громадянам або політикам, які промовляють патріотичні гасла на московитській.

В свою чергу, використання, розуміння і головне – прийняття національних цінностей, неможливе без вживання української мови на всіх рівнях буття, від побутового до публічного.

Таким чином підтверджується теза націоналістів про визначну роль української мови, як базової складової в формуванні української нації. Без глобальної та в певних випадках примусової очистки мовного середовища в Україні, говорити про зрощення української нації неможливо. І, відповідно, будь-які спроби обмежити або “доповнити мовами нацменшин” використання української мови в Україні є актом агресії щодо всієї Нації, оскільки це є першим кроком для розмиття національної ідентичності, культури і спотворення історії. Власне, задля знищення, перетворення на містечкову субкультуру української спадщини на початку сімдесятих радянські комуністи почали так зване “зрущення” української інтелігенції, через викладання у вишах та переведення всієї термінологічної бази московським діалектом, спотворення культурного середовища аж до фізичного знищення діячів культури та науки, які мали сміливість виступати проти цієї агресії.

Кремлівські окупанти чітко визначили ворога: українська нація. В розстрільних списках окупантів чітко зазначені прихильники ідеї українського націоналізму – єдині, хто спроможні протистояти ідеям комунізму.

Для мене очевидно, що московити прийшли знищити українську націю, мову, культуру і традиції. Вода на військові бази в Криму і захоплені території є вже наслідком. Причиною війни є бажання українців говорити українською, співати українські пісні, зберігати тисячорічну спадщину, іти своїм шляхом розвитку. Тому кожен, хто так чи інакше підігрує ідеям неомарксизму чи комунізму, може навіть несвідомо, але грає проти України, проти української нації та зрештою проти майбутнього кожного з нас.

 

Юрій Гуренко, боєць ДУК ПС, керівник Київського осередку партії "Правий сектор"

Джерело: Правий сектор Київ

У столиці попрощалися з українським захисником, бійцем ДУК ПС Дмиторм Перінським (другом Філософом)

У Києві відбулося прощання з українським захисником, воїном Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»  Перінським Дмитром, другом «Філософом»