SaveKyiv

SaveKyiv

Наше Велике Місто, яке має величезну історію, історію, якій можуть позаздрити багато міст Європи, та й усього світу. Всім нам, і корінним киянам, і тим, для кого Київ став рідним, дуже пощастило жити тут.

Однак, є також і ті, для кого Київ є не улюбленим і рідним містом, не малою Батьківщиною, а скоріше засобом заробітку і вигідного вкладення грошей в не завжди законні і справедливі проекти, що руйнують історію нашого міста, що знижують показники комфортності нашого життя і туристичної привабливості Києва. На жаль, таких ділків з кожним роком стає все більше, а влада нашого міста все частіше здійснює підтримку в їхніх починаннях. Гроші до грошей, і ось, замість старовинної будівлі - пам'ятки історії та архітектури вже росте висотна коробка, на вулиці, яку називають Душею Києва, виповзає чорний контейнер, який порушив усі можливі норми закони і обмеження, то там, то тут, з метою віхопити нові ділянки дорогої землі навмисно підпалюються старовинні будинки. Можна до нескінченості перераховувати ті методи і засоби, які використовуються ділками та представниками влади, що їх прекривають, для отримання надприбутків, для перетворення нашої історії, самобутності і комфортного життя в дзвінку монету у власному кармані.

Чи вправі ми дивитися на знищення власного будинку байдуже? Звичайно ж ні.

Наша байдужість, що залишилася багатьом киянам у рабський спадок, песимізм і мовчазна згода з свавіллям це найголовніший помічник в справі руйнування нашої історії.

Пригадуються мудрі слова: «Коли вони знищили «Сяйво» - я мовчав – я не читаю книг. Коли вони відібрали гастроном «Сузірʼя» - я мовчав і ходив у «Сільпо». Коли вони підірвали Сінний ринок – я мовчав – я не місцевий. Коли вони зруйнували мій дім – нікому було за нього заступитися».

Прояв байдужості до долі рідного міста, в той час, як проїжджаючі мимо «варвари» використовують Його виключно у власних фінансових інтересах, наплювавши на законність своїх дій, на думку суспільства, на київську історію - це непростима легковажність. З кожним днем ​​часу для збереження того, що ще залишилося від Києва, залишається все менше.

Саме час замислитися…