ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Генеральному директору ЮНЕСКО

пані ІРИНІ БОКОВІЙ,

Постійному представнику України при ЮНЕСКО

надзвичайному і повноважному Послу

України у Французькій Республіці

ОЛЕГУ ШАМШУРУ

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

КИЯН, ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

"ГРОМАДА АНДРІЇВСЬКОГО УЗВОЗУ"

ТА ГРОМАДСЬКОЇ ІНІЦІАТИВИ

«ГРОМАДЯНСЬКИЙ АКТИВ УКРАЇНИ»

Вельмишановна пані генеральний директор!

Україна, як член ООН та ЮНЕСКО, однією з перших приєдналась до міжнародних документів в галузі збереження нерухомого культурного надбання – Гаазької конвенції про захист культурних цінностей (1954 р.) та Венеціанської хартії про збереження та реставрацію пам’яток і визначних місць (1964 р.), взявши на себе міжнародну відповідальність за збереження архітектурної спадщини.

Однак за останні місяці в Києві на території буферної (охоронної) зони об’єкта ЮНЕСКО "Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі" та поряд з її межами відбулось різке пожвавлення будівельної діяльності, яка справедливо викликає обурення громадськості.

Проблема полягає в хаотичній комерційній забудові міста, що часто відбувається не тільки з порушеннями національного законодавства, але й містить корупційну складову. Це явище характерне для всього міста, але історичний центр з його нашаруваннями архітектурних, культурних та природних пам'яток потерпає найбільше, зазнає масштабної руйнації історичної цілісності і самобутності Києва. Умисно доводяться до стану руїни об'єкти культурної спадщини, зокрема за адресами: вул. Софійська, 20/21, Володимирська, 41/27, Ярославів Вал,1, Велика Житомирська,32. Прецедентом руйнування самобутнього середовища новітньою архітектурою неприйнятних габаритів та архітектурно-планувального рішення є, наприклад скандальне спорудження будівлі Театру на Подолі на Андріївському узвозі 20б, в безпосередній близькості від буферної зони пам'ятки "Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі". Вказана новобудова порушує архітектурний, природний та культурний ландшафт історичної вулиці - унікальної пам'ятки містобудування.

Спорудження кожної з цих новобудов несе загрозу прилеглим пам'яткам та викликало хвилю не лише протестів, а і судових спорів, в яких громадськість виборює своє право на збереження історичного центру, де "Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі" є не тільки пам'яткою світового значення але і символом і реальною надією на збереження культурної спадщини Києва.

Це не пафосні слова - міжнародні угоди ЮНЕСКО були і залишаються вагомим чинником, що обмежують будівельне свавілля комерційних забудовників, невігластво і корупцію чиновників, кричущу некомпетентність випадкових людей на посадах Міністерства культури чи мерії. Світовий авторитет і дипломатична вага Вашої організації є, без пербыльшення, останнім аргументом, що гальмує нищення історичного Києва. З іншого боку міжнародне значення ЮНЕСКО – є суттєвим аргументом мобілізації громадянських активістів і містян, які отримують додаткові важелі боротьбі за збереження власної історії та культури – адже буферна зона дозволяє зберегти історичний центр.

У сучасних реаліях Української держави, ускладнених економічним та військовим тиском, загостренням боротьби з корупцією, уряд очевидно не потребує допомоги громадськості у справі збереження культурного надбання. Наприклад, пожвавлення антикорупційної діяльності в Україні і викликало агресію забудовників в останні півроку, що прагнуть якнайшвидше використати ще збережені можливості корупційних схем, недосконалість законодавства і відсутність єдиної пам'яткоохоронної політики в місті.

Пані Генеральний Директор! Підкреслимо, що посилання на авторитет Вашої організації є механізмом реального впливу на збереження світової і національної спадщини Києва, що дозволить не лише впливати на уряд, але й мобілізувати громадськість міста, надаючи нам додаткові важелі впливу, так необхідні в нинішній час.

1. За умов загострення економічної і корупційної ситуації в місті Київ потребує постійної присутності і моніторингу з боку головного офісу ЮНЕСКО. навіть така увага буде значним стримуючим фактором для загроз руйнуванню міста.

2. Нам необхідно введення однозначного мораторію (та підтвердження в цьому непохитної позиції ЮНЕСКО) на будь-яке нове будівництво та реконструкцію нерухомості зі збільшенням габаритів на території існуючої буферної зони.

3. Існує нагальна потреба збільшення існуючої буферної зони ЮНЕСКО з включенням прилеглих особливо цінних територій, які складають невід’ємний комплекс історичних та архітектурних нашарувань розвитку міста навколо об’єкту ЮНЕСКО.

a. Зокрема, мова йде про пам'ятку містобудування національного значення "Замкова гора - Андріївський узвіз" де комплексно поєднані історичні, архітектурні ландшафтні об'єкти та зелені зони.

b. та територію Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", де сконцентровані нашарування різних епох, стилів, та історичних періодів міста, що гармонійно представляють тло на якому існує “Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі”

Довідку про ці об'єкти ми наводимо в додатку 2, рис 2 до цього листа. Ці об'єкти і мали статус пам'яткоохоронних зон, зберігаючи історичну структуру міста, однак, протягом років, вони позбавлялись юридичного статусу для забезпечення можливості неконтрольованої але комерційно прибуткової забудови. Ми направляли листи і вимоги по цим об'єктам Президенту України П. Порошенку, Прем'єр-міністру В.Гройсману, (див додаток 3), однак ці листи були переадресовані мерії, яка очевидно не зацікавлена в подоланні будівничого свавілля. Включення цих об’єктів до буферної зони ЮНЕСКО здійснить значний вплив на Уряд, що змушений буде вдатися до більш активних дій зі збереження культурної спадщини, та дати змогу українській громаді ефективніше відстоювати свої права в збереженні історичного міста в часи кризи.

4. І буферна зона і історичний центр Києва вимагають чітких дій по ревіталізації, світових норм реставрації та містобудуванні, однозначних рекомендацій по вдосконаленню пам'яткоохоронного законодавства на основі міжнародного досвіду. Ми просимо, наскільки це є можливим в рамках Вашої компетенції та статуту ЮНЕСКО, сприяти вирішенню цих проблем хоча б в експертній чи дорадчій формі. Авторитет ЮНЕСКО, дозволить скликати поважну міжнародну конференцію з проблематики Києва, а сам випадок будівництва у буферної зони ЮНЕСКО пропонувати як експериментальний майданчик застосування міжнародного досвіду розв'зання подібного роду проблем силами міжнародних пам'яткоохоронних інституцій.

Київ у нинішніх складних умовах структурних реформ, загострення корупційної боротьби, вимагає особливої уваги і підтримки ЮНЕСКО в частині забезпечення зберігання і світової спадщини ЮНЕСКО. Розширення буферної зони дозволить забезпечити збереження світового об'єкту "Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі", а також дасть змогу громаді активніше відстоювати збереження історичного середовища і культурну цілісність історичного центру Києва, що склався навколо стародавнього собору та комплексу його монастирських будівель.

Міжнародна вага та авторитет ЮНЕСКО, порушення цих питань на міжнародному і державному рівні справить значний вплив на Уряд та сприятимуть активному вирішенню складних питань пам'яткоохоронної діяльності у місті з 1500 річною історією.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

СПИСОК ОКРЕМИХ ОБЄКТІВ УМИСНОГО РУЙНУВАННЯ У БУФЕРНІЙ ЗОНІ ЮНЕСКО

Вулиця Софійська, 20/21

Вулиця Володимирська, 41/27

Вулиця Рейтарська, 22

Вулиця Гончара, 55

Вулиця Велика Житомирська,32

Новітня будівля Театру на Подолі на Андріївському узвозі, 20а

Буферна зона пам'ятки всесвітнього значення "Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі".

ДОДАТОК 2

ДОВІДКА ПРО АНДРІЇВСКИЙ УЗВІЗ ТА “СТАРОДАВНІЙ КИЇВ”

Історія визнання Андріївського узвозу пам'яткою містобудування виглядає наступним чином. Починаючи з 1960-х років, на державний облік як окремі пам’ятки поступово були взяті Андріївська церква, будинок письменника Михайла Булгакова, неоготичний прибутковий будинок "Замок Річарда", а у часи незалежності України статус пам’яток здобула переважна більшість збережених історичних будинків в інших садибах, Альтанка у підніжжі Андріївського храму та пам’ятки археології фундаменти давньоруського палацу (на території ділянки №38) і Замкова гора (поселення багатошарове і городище ІІІ-ІІ ст. до н.е.; V-ХІІІ ст. н.е.).В окремих випадках на обліку перебувають повністю історичні садиби, а саме комплекси споруд на ділянках №№2, 18, 19, 22, 34. З 1987 року Андріївський узвіз став складовою частиною Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ". Верхів’я Узвозу (пам’ятки на ділянка №№23,36,38) з 2005 року входять до Затвердженої ЮНЕСКО буферної зони пам’ятки всесвітнього значення "Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі". І, зрештою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 року №929 непересічне значення мальовничої пластики рельєфу, неповторне трасування невеличкого Узвозу віками спорідненого з пагорбом старовинної Замкової гори та комплекс його пам’яток архітектури були визнані НАЦІОНАЛЬНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ МІСТОБУДУВАННЯ "ЗАМКОВА ГОРА - АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ".

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» створено Постановою Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 р. з метою забезпечення цілісного збереження містобудівних і архітектурних комплексів та окремих пам`яток історичної частини Києва. Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» з 1998 р. є структурним підрозділом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.

Схема територіальних меж Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ"

На 175 га території Заповідника розміщено 172 пам`ятка архітектури та містобудування, 11 - історії, 22 - археології, 4 – монументального мистецтва, котрі яскраво засвідчують високий рівень культури наших предків. Це насамперед культурний шар «міста Володимира» і комплекс пам`яток слов`янського часу: городище Кия (V-VIII ст)., капище (VI-IX ст)., підмурки палацу княгині Ольги (Х ст.), фундаменти Василівської церкви, підмурки і залишки ротонди (XII-XIII ст.), фундаменти церкви Успіння Богородиці Пирогощої (XII ст.), підмурки Борисоглібської церкви (XII-XIII ст.).

Найвідоміші серед пам`яток культурної спадщини Заповідника – комплекс споруд Братського Богоявленського монастиря і Київської Академії (ХVII-XХ ст.), Іллінська церква (ХVII-XХ ст.), комплекс споруд Свято-Флорівського жіночого монастиря (ХVII-XХ ст), комплекс споруд Свято-Покровського жіночого монастиря (ХІХ-XХ ст), церква Миколи Набережного (1772-1775 рр), Покровська церква (1766-1772 рр.), дзвіниця церкви Миколи Доброго (1761р.), церква Миколи Притиска (1695-1707 рр.), Старий Контрактовий будинок (1799-1801 рр.), Новий Контрактовий будинок (1815-1817 рр.), Духовна семінарія (нині Академія образотворчого мистецтва і архітектури) (1899-1901рр.).