Либідь відходить у вічність...

Либідь відходить у вічність...

Либідь — відома річка Києва, яка збагачувала його протягом віків. За легендою вона отримала назву на честь сестри трьох засновників Києва: Кия, Щека та Хорива.

В період Київської Русі Либідь забезпечувала місто прісною водою та годувала населення. Але, на жаль, на сьогоднішній день легендарна річка перетворилася на канал, замурований у колектори.

Теперішнє покоління киян мабуть і не здогадується, якою була колись річка Либідь.

Більш того, мало хто назве цей стік непотребу річкою. Багато звернень з боку населення було висунуто київській владі щодо збереження екології Либіді, однак чиновники не прислухалися до них. Через це у 2011 річку Либідь визнали однією з найбрудніших у Європі.

Основну частку відходів, які потрапляють у водойму, становлять нафтопродукти, що є відходами великої кількості автомийок, розташований уздовж річки, бо вони не мають спеціальних очисних споруд.

З обох боків річку обмежують бетонні береги, які вже давно потребують ремонту. Але як завжди грошей на це не вистачає.

Інколи Либідь виходить з берегів, що сильно шкодить місту, затоплюючи дороги та підземні переходи.

Одна з причин цього явища — будівництво промислових об'єктів біля річки, вагу яких бетонний обмежувальний канал не витримує. На протидію забудовникам стають небайдужі кияни, які вже декілька разів рятували річку від знищення.

Незважаючи на тривале забруднення Либіді протягом віків сьогодні все ж таки з'явилася надія на те, що річка буде відновлена.

У Програмі розвитку Києва закріплений проект цього відновлення, який мають виконати до 2025 року: передбачається розширення та укріплення берегів. Також треба заборонити діяльність автомийок, що не мають необхідного очисного обладнання.

Либідь впадає в Дніпро — головне водоймище України, а тому питання про відновлення річки є дуже актуальним. Варто пригадати історію лондонської Темзи: навіть у такій безнадійно запущеній ситуації річку вдалося відновити. А тому й в киян ще залишається надія на те, що Либідь повернеться до життя та буде не смітником, а прикрасою Києва.